Стефан Банах

30.03.1892 - 31.08.1945

Стефан Банах , син Гречека Стефана, і Катажини Банах, гірян за походженням, що мешкали у Кракові. Зростав без батьків. Після закічення Краківської гімназії у 1910 р. вступив на факультет будови машин Львівської політехнічної школи. У 1911 р. перевівся на факультет інженерії за спеціальністю "Сухопутна інженерія", де закінчив четвертий останній (1913-1914) навчальний рік. З 1920 до 1922 рр. працював асистентом на кафедрі математики Львівської політехніки, якою завідував професор А.Ломницький, і у якого він певний час жив.. Опублікував ряд наукових праць.
У
1920 р. здобув учений ступінь доктора філософії, а в 1924 р. отримав звання надзвичайного професора кафедри математики Львівського університету і обраний членом-кореспондентом Польської академії знань (пол. Polska Akademia Umiejetnosci). У 1927 р. став звичайним професором. Один із творців сучасного функціонального аналізу, разом з Г.Штейнгаузом 1929 р. організував видання відомого журналу "Studia mathematica". Вивчені ним лінійні простори, що одержали назву "простір Банаха"; мають велике значення для сучасної математики. Разом зі своїми учнями - С. Мазуром, В. Орличом, Ю.П. Шаудером - став одним із фундато Львівської математичної школи, в якій розроблено значну частину функціонального аналізу. Багато його результатів стали класичними і входять до підручників та монографій з функціонального аналізу. Деякі роботи стосуються теорії звичайних диференціальних рівнянь (Банахове середнє), теорії функцій комплексного змінного та ін. Основні твори (зокрема "Теорія лінійних операторів", "Дифференціальне та інтегральне числення") опубліковано польською, французькою і українською мовами.
3
1939 р. - голова Польського математичного товариства, лауреат великої премії ПАН. З 1944 р. був деканом фізико-математичного факультету Львівського університету, за сумісництвом завідував кафедрою теоретичної механіки ЛПІ і одночасно перебував на керівній роботі в інституті АН УРСР (Львівська філія).
Під час німецької окупації спочатку переховувався, а потім - аби безпечно проживати у Львові - пішов годівельником вошей для виробництва протитифозної сироватки до інституту Вейгля.
Його відкриття увійшли до золотого фонду математики XX ст. Польське математичне товариство заснувало премію ім. С.Банаха.
Похований на Личаківському цвинтарі.

Літ.: ДАЛО. Ф.27, (оп.5, спр.369, арк.1-12: Politechnika Lwowska jej stan obecny i potrzeby, Lwow, 1932. S.156:АЛПІ, ВК,спр.18,арк.1-5: Бородин А.Н., Бугай.С. Выдающиеся математики. Киев. 1987.С.34.

записки.